Добро починається з тебе

Проблема добра і зла у сучасному світі

Аліна — Tue, 07 Apr 2015 16:23:01 GMT

У душі кожної людини завжди живуть дві несумісні речі — добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти. Інакше наша планета перетвориться на розсадник злої сили, здатної загубити увесь всесвіт.

Про одвічну боротьбу добра і зла відомо ще з часів створення Біблії, а може, і ще раніше. Якщо ж звернутися до усіх світових культур, то і там можна знайти згадки про цю смертельну боротьбу. Добро — це, звісно, Бог. Як тільки не називали того, з ким повсякчас бореться володар Всесвіту, Бог, — Рогатий, Мефістофель, Диявол, Сатана... Вже більше двох тисячоліть ведеться та боротьба, але й досі невідомо, хто у ній переміг. Чаша терезів схиляється то в один, то в другий бік. Здається, що ніколи ми не дізнаємося, чи переможуть добро, мир на нашій планеті.

Відомо, що Бог — це, перш за все, Любов. Любов до усього: до тварин, до травиці, до сонця, до землі, до пташини у небі, до матері, до коханих, до усього людства. Але чи багато зараз на Землі людей, які б дбали про усіх на цій планеті? Більшість з нас чомусь забули про милосердя, взаємодопомогу, доброту, яких нас вчить священне писання, і намагаються жити за якимись новими законами, які більше скидаються на "вовчі".

Мабуть, це і є ота одвічна боротьба добра і зла, про яку так багато говорять та пишуть.

Про цю боротьбу розповідали нам ще наші старенькі бабусі та дідусі — це казки. Чомусь у казках справедливість, правда — добро — завжди перемагають, незважаючи на, здавалося б, дуже важкі та нелегкі перешкоди. Знешкоджують і різноманітних страховиськ, і жахливих відьом, і нахабних мачух, і підступних тварин. Завжди у казках є щасливий кінець, який так і приваблює маленьких читачів та слухачів. Дітлахи знайомляться з ними з великою цікавістю, намагаючись наслідувати саме добрих героїв, маючи у маленьких серцях вже немалу ненависть до того ж Кощія чи Баби-Яги, які виступають завжди з поганого боку. А добрі Івани-царевичі, хоробрі солдати, богатирі стають втіленням дитячих мрій і наслідувань. Казки, я гадаю, саме і вчать доброті, милосердю, любові маленьких дітей; вони ніби є їхніми першими вчителями, хоч і у чарівному світі.

Коли людина дорослішає, вона зустрічається віч-на-віч з несправедливістю, заздрістю, злістю. Спочатку вона розгублюється, бо її вчили змалечку, що підступність та підлість завжди будуть покарані, що злість тільки знищує душу людини, що заздрість взагалі погана риса. І що ж тоді залишається робити цій людині, яка уперше зіткнулася зі злом? Отоді вона вже повинна сама вирішити, чи їй пристати до сил зла, чи залишитися вірною принципам добра, яким вчили її ще змалечку. Я гадаю, що краще вже йти до кінця, тобто залишатися доброю, незаздрісною, непідступною людиною, щоб інші могли на тебе покластися, щоб довіряли тобі. Я навіть і не уявляю собі, як важко живеться злим, заздрісним людям, які. вбачають у кожному загрозу для себе, свого благополуччя. Вони, так мені здається, не мають жодної спокійної хвилини, бо весь час їм видається, що їх хтось може обманути, обікрасти, зробити будь-яку підлість. І все це тому, що самі вони можуть це зробити, не вагаючись жодної миті. Оце і є справжня сутність злих людей. Недарма більшість з них має "чорне око", тобто може навести порчу чи щось подібне. Не дуже добре зустрічатися з такими людьми, яких, на жаль, стає усе більше у наш час. Дуже хочеться, щоб більшало, навпаки, добрих людей зі світлими душами, здатними протистояти усьому чорному. Тоді і настане перемога добра, любові, людяності, щедрості, тепла та справедливості.

Щоб змінити світ, щоб нарешті добро перемогло зло, потрібно змінити спочатку свій світогляд, світогляд своїх близьких, друзів — навчитися робити добро. Якщо кожен з нас стане добрим "чарівником", навчить цьому тих, кого любить, то тоді неодмінно добро буде переможцем у нелегкій боротьбі, яка ведеться з початку створення світу. Отже, вчімося добру, вчімося його робити для інших людей і чекатимемо, коли воно запанує на Землі як повноправний її володар.

Цінності людини у сучасному житті

Аліна — Sun, 05 Apr 2015 13:32:26 GMT

Цінність… Мабуть варто почати з того, що кожна людина в поняття «цінність» вкладає своє суб’єктивне бачення. Якщо про це запитати декількох людей, то кожен відповість по-різному і неоднозначно. Кожна людина кожну річ бачить по-іншому. Мені здається, що цінності змінюються тоді, коли і змінюється світогляд людини, змінюються її переконання, а можливо навіть і тоді, коли людина стає на нову сходинку свого життя. Якщо ж моральні цінності змінюються разом з людиною, то ,апріорі, змінюються вони і з плином часу.

Світ, у якому ми проживаємо на даний момент, — складний світ. І те що, ми спіткали таку проблему, як занепад моральних принципів, на мою думку є наслідком нашого національного занепаду. Деякі люди зовсім не цінять щирість, справедливість, дружбу,любов. Люди перестали довіряти один одному. Людство стає жорстоким, по відношенню один до одного. Кожного дня по засобах масової інформації ми чуємо про жахливі випадки — вбивства, терористичні акти, шахрайство і це ще далеко не кінець цього жахливого списку. Я розумію це, не як інше як занепад моральності людства.

Здається, що люди забувають про те, що все найкраще в житті — безкоштовне. Друзі, сім’я, щастя, любов, посмішки — все це ми отримуємо зовсім безкоштовно! Сучасні люди цінують зовсім не це, для більшості не є важливим те, що ти відчуваєш, чого ти бажаєш, чого ти досягнув або чого прагнеш досягнути. Їх цікавить хіба що, бренд твого одягу, модель телефону, марка машини і тому подібне. Нікого не важливий твій внутрішній світ, всім головне, щоб ти дорого одягався, гарно жартував і не застрявав у дверному прорізі. Мало хто розуміє, що дивлячись на людину або спілкуючись з нею ми бачимо тільки обгортку, ми знаємо її ім’я, але не знаємо її історію, жахливо те, що нам цього достатньо.

Людство збідніло, навіть якщо не дивитись на матеріальні блага деяких людей. Світ засіює меркантильність, жадібність та дріб’язливість.

Всі вище перераховані факти є жахливою проблемою нашого сучасного світу. Змінюється світ, змінюються переконання, змінюється ментальність, змінюються люди. І мабуть, це явище є не поворотним. Це своєрідна деградація людства. З одного боку — ми розуміємо, що жити не враховуючи моральних принципів не можна, але з іншого боку мораль набуває присмаку чогось набридлого. Порядна людина повинна звертати увагу на вимоги морального, але ми бачимо на скільки краще живеться тим, хто може переступити через ці вимоги. А про яку моральність може йтися, коли людині нічого їсти. Мабуть, моральні турботи — це привілей, хто вже має досить гарний достаток. Можливо, мораль виявляється в тому, щоб заполучити достаток і цим же звільнити себе і своїх близьких він різного роду переживань по відношенню до цього. Жахливо те, що словосполучення «двадцять перше століття» викликає у нас такі асоціації, як криза, технічний прогрес, революції, акції протесту, знецінення людських цінностей. Якщо криза, технічний прогрес, революції, акції протесту, відбуваються за участі людини, то знецінення людських цінностей відбувається завдяки пасивності та бездіяльності людей. Те що люди втрачають систему своїх моральних принципів, на мою думку є наслідком втрати свого духовного рівня, втрати духовного світу.

Люди не співпереживають один за одного, кожен бажає працювати тільки на своє власне благо, а не на благо, наприклад, свого міста, чи, наприклад, що ще глобальніше , своєї рідної батьківщини. В кожного свої проблеми і кожен старається вирішити їх будь-якими способами. Важливою проблемою в тому, що людство все більше і більше втрачає свої моральні цінності, на мою думку, є ще і те, що зараз наша держава переживає не найкращі часи. Масове безробіття та криза — це те, що зараз ми чуємо і обговорюємо найчастіше. Люди завжди поспішають, багато хто нелегко працює, щоб хоч якось прожити. То ж про які цінності може йти мова? Якщо нас зараз цікавить одне — що зробити для того, щоб мати непогані матеріальні блага. Звичайно, не можна ставити матеріальне вище над моральним і навпаки. Мабуть це і є серйозною проблемою з якою ми зустрічаємося дуже і дуже часто. Але дехто може і не вбачати в цьому якоїсь проблеми зовсім і ставить на перше місце матеріальні блага, а ще комусь може бути важливим моральне начало. Я вважаю, що в цій проблемі потрібно знайти, так би мовити, «золоту середину» всього цього. Адже хіба ж можна бути задоволеним своїм життям спираючись на те, що ти високо моральна людина, а при цьому жити у злиднях.

Мабуть, ця проблема буде слідувати за нами завжди. Людству все важче і важче знаходити один в одному моральні показники, і це не дивно, адже вони стухають і людях рік за роком. Можливо це помітно і не з самого початку спілкування з людиною, але коли починаєш поглиблюватися у спілкування , то розумієш, що не так все чудово, як здавалося спочатку. Ось такі ми — люди сучасно світу.

Закінчуючи думку, хотілося б додати вислів з казки «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері: «— Вы красивые, но пустые, — продолжал маленький принц. — Ради вас не захочется умереть.»

Добро - це ти!

Аліна — Sun, 05 Apr 2015 12:50:20 GMT

Усе у світі постійно рухається та взаємодіє. Нічого не відбувається просто так, як кажуть, навіть помах крила метелика може спровокувати ланцюжок подій. Кожна людина, народжуючись, потрапляє в різні умови, які надають їй багато варіантів життєвих доріг, але піти вона може тільки однією — обраною. Щосекунди людина робить вибір, приймає рішення, від якого залежить напрямок її руху. Людина живе в круговороті думок, але не завжди замислюється про те, які наслідки її чекають після вибору тієї чи іншої домінанти. Тому її й крутить по життю до моменту, поки вона сама не зрозуміє, що дуже багато залежить від першоджерела — контролю за думками. У кожного своє життя, свої умови, свої ситуації і, відповідно, думки, рішення та вчинки. Але в усіх одна проблема: як впорядкувати своє життя, зробити його кращим і якіснішим. Як прожити не даремно?

Усім людям властиві різні емоції — як хороші, так і погані. Не буває, щоб усе завжди складалося тільки так, як хочеться. Часто людина стикається з поганими переживаннями й вихлюпує негатив способом агресії, обурення, злістю у навколишній світ. Потрапляючи в негативну ситуацію, людина цілком поринає в неї з головою, часом забуваючи про те хороше, що має в своєму житті. Але ж позитиву дуже багато навколо, варто тільки переключити свою увагу, вилізти з ями себелюбства й озирнутися навколо себе. Багато відбувається хорошого в цьому світі, тільки його треба побачити. Якщо зробити невелике зусилля і спробувати пильніше подивитися на життя, то виявляється, що надуманих вами проблем не існує, є тільки ваше ставлення до них. А його змінити може кожен, причому в будь-яку секунду. Адже людина вільна у своєму виборі. Усе набагато простіше, ніж може здаватися на перший погляд. Насамперед, варто згадати, хто ми є насправді...

Людина — це, безумовно, звучить гідно. Але потрібно постійно це підтверджувати і доводити, не стільки перед людьми, скільки перед самим собою, перед своєю Совістю. Це і є шлях самовдосконалення, коли щодня працюєш над чистотою своїх думок, контролюєш свої слова, робиш справи, гідні звання Людини. Пам’ятайте, що думка — матеріальна і все починається саме з неї. Людина вміє контролювати свої думки, Людина це робить постійно. Ігноруючи погані думки, Людина перебуває на хвилі добра й позитиву. Людина завжди допомагає ближньому, адже це просто. Усі ми живемо у світі, в якому постійно можемо надавати допомогу. Тепле слово, підтримка, співпереживання, добрий вчинок може спровокувати цілу низку хороших подій, вдячних посмішок, радості інших людей. Зробіть цей світ трохи добрішим!

Прокинувся, посміхнись світові! Перебуваючи в піднесеному настрої, ти можеш заразити позитивом усіх, кого зустрічатимеш, а вони, у свою чергу, понесуть цю хвилю далі. Дуже просто, а головне дієво. Усе у світі взаємопов'язано, усе починається з тебе. Кожна людина має свій талант, важливо прислухатися до нього й розвивати. Кожна людина унікальна й прекрасна по-своєму, у кожного є здібності, кожен уміє щось робити. Ти можеш робити добро, перебуваючи на своєму місці, адже ДОБРО — ЦЕ ТИ САМ. У тебе є все для цього, адже ти — Людина! Неважливо, вчишся ти чи працюєш, неважливо 18 років тобі чи 68, важливо тільки те, що ти Людина, і ти можеш творити добро. Життя мінливе, але важливо розуміти, що його господарями є ми самі, нам за нього і відповідати. Ми маємо те, на що заслуговуємо. Коли ми несемо добро у світ, воно повертається до нас душевним теплом. Важливо розуміти це й робити правильний вибір. Добро завжди там, де Ти!